параметр

-а, ч.

1) Величина, що входить у математичну формулу і зберігає своє постійне значення лише за цих умов.

2) спец. Величина, властива якому-небудь предмету, пристрою, явищу.

••

Ергономі́чний пара́метр — кількісна характеристика технічних особливостей системи "людина - машина", що зумовлює ергономічні показники її якості.

Зве́дений пара́метр ста́ну га́зу — відношення значення параметра термодинамічної рівноважної системи до його значення в критичному стані.

Основни́й пара́метр ви́робу — вихідний параметр виробу, відхилення значення якого за встановлені межі означає відмову виробу.

3) спец. Змінна величина, від якої залежить значення іншої змінної величини.

4) У системах обробки інформації – змінна, яка задана постійною величиною для конкретного випадку та яку можна змінити для іншого випадку.

5) У програмуванні: а) інформація, яка надається програмі, пристрою, функції або процедурі; б) додаткова частина команди, що показує, звідки повинні братися дані.

••

Вихідни́й пара́метр — параметр, що є результатом якої-небудь операції.

Вхідни́й пара́метр — формальний параметр підпрограми, значення якого передається їй з програми, що її викликає.

Факти́чний пара́метр — мовний об'єкт, що вказується у виклику процедури і пов'язується з відповідним формальним параметром для використання під час виконання цієї процедури.

Форма́льний пара́метр — мовний об'єкт, ідентифікатор якого описується разом із входом до процедури і служить для зв'язку з відповідним фактичним параметром.

6) перен. Критерій, показник, ознака, відносно якого (якої) здійснюється оцінювання, за яким характеризують що-небудь. Параметри економіки. Параметри управління.